Казка як засіб корекції мовлення дітей логопатів
Поруч із традиційними методами (читання, розповідання, бесіда, драматизація, презентації) активно використовую і нетрадиційні (переплутування сюжету та персонажів казки, зміна характеру персонажа, зміна місця, часу і подій, зміна кінцівки казки, складання казки за схемою, символами).
Але в логопедичнх доробках такого матеріалу мало, тому виникло бажання створити казки, які допомагали б коригувати вимову, розвивати зв'язне мовлення, формувати його граматичний лад і збагачувати лексичний запас дітей-логопатів. За допомогою таких казок можна розвивати фонематичний слух, навчати грамоти, розвивати дрібну моторику. Такі казки мають навчальний, розвивальний, коригуючий та виховний характер. Тексти казок насичені словами зі звуками, які дитина автоматизує, завданнями на слухове сприймання звуків, на визначення позицій звука у словах, спрямовані на вивчення нових букв, розвиток дрібної моторики тощо. Відтворення тексту казки за запитаннями, серією сюжетних малюнків сприяє розвитку пізнавальних процесів, у тому числі й мовлення - діалогічного, монологічного. Такі казки є логопедичними. Логопедичні казки мають бути побудовані за принципом поетапності: спочатку це казки для розвитку фонематичного слуху, мовленнєвого дихання, на постановку певного звука, далі його автоматизація та диференціація, а пізніше - казочки, що вимагають творчості від дитини і логопеда. Наприклад, у казку "Рукавичка" заблукали персонажі з "Ріпки": вони потрапляють у дивні ситуації, змінюють свої характери, долають перешкоди.
Немає коментарів:
Дописати коментар